Опортуністичні політики в багатьох європейських країнах, включаючи Бельгію, звинувачують мігрантів у невдачах своїх урядів. У Фландрії крайньоправа партія має 23% довіри, що є найвищим показником серед усіх політичних партій.
Вчора мігрант-підприємець розповів мені, що він голосуватиме за Vlaams-Belang. Тепер я запитую себе, що ми не бачимо або не комунікуємо правильно. Чому так багато людей хочуть легітимізувати ненависть, навіть якщо це обертається проти них?
Дух ненависті не може проявитися, коли в суспільстві існує консенсус, що ненависть є злом. Коли цей консенсус руйнується, вплив, гроші та зв’язки нарешті дозволяють реалізувати найдикішу уяву: сегрегацію, дегуманізацію та беземоційне знищення «ворога народу».
Реальність воєн в Європі та за її межами жорстока. Проте наше знання про неї починається з освіти та інформації. Я читала книги та дивилася фільми, які пояснюють, як за короткий час розумна людина може стати розумною твариною і виправдовувати це перед собою роками.
Кілька років тому я прочитала «Вибір Софі» Вільяма Стайрона: польській матері, яка була приведена перед нацистськими військовими, довелося вибрати, яку дитину відправити в концтабір, а яку – спалити в камері. Вона віддала свою 8-річну дочку на спалення і врятувала 5-річного сина. Це рішення вона ухвалила за одну хвилину – під шоком – за наказом однієї людини, яка не знала емпатії.
До речі, сьогодні ніхто не думає, що переговори з нацистами принесли б мир. Мир принесла перемога.
Перемога у Другій світовій війні принесла Європі права людини та соціальну справедливість. Так, вони не ідеальні, але вони найбільш досконалі з усього, що існує у світі.
Ці цінності були встановлені в результаті величезного болю багатьох різних людей, які завжди будуть сусідами.
У пошуках миру та процвітання, які приносять ці цінності, мігранти залишають свої країни і приїжджають до Європи. Ці цінності повинні бути в основі європейської міграційної політики.
Книги, як «Людина в пошуках сенсу» Віктора Франкла, «Порядок дня» Еріка Вюйяра, «Світ вчорашнього» Стефана Цвейга, а також фільми «Піаніст», «Банкірський спротив», «Дружина завірюха» повинні бути обов’язковими для всіх, хто приїжджає до Європи або вже живе тут. Вивчення основ прав людини, історії Європи та основ права країни проживання повинно бути обов’язковою умовою для повної інтеграції в суспільство. Це має вивчатися в школах та університетах, а також бути частиною програм обміну та наставництва.
Це була б наша відповідь на крайньоправий екстремізм, щоб забезпечити безпечне майбутнє наших дітей в Європі та дати надію всім людям, які страждають від тиранії та несправедливості.
